Gagea minima (L.) Ker Gawl.

Принятое название:

Gagea minima (L.) Ker Gawl., 1816. J. Sci. Arts, 1: 180.

Синонимы

Gagea baumgarteniana Schur, 1866. Enum. Pl. Transsil. : 667.

Gagea callosa (Kit.) Schult. et Schult. f., 1829. Syst. Veg., 7, 1: 554.

Gagea callosa var. alpina A.Terracc., 1905. Bull. Herb. Boiss., ser. 2, 5: 1065.

Gagea gracile Hagen, 1819. Chlor. Borus. : 122.

Gagea haynii Baumgart., 1816. Enum. Stir., 1: 294.

Gagea minima var. albiflora Zinger, 1881. Bull. Soc. Nat. Moscou, 61, 2: 333.

Gagea minima f. paradoxa Illitsch., 1927. Zapiski Poltavskogo Agrocooperativnogo Tekhnikuma, 1 : 28.

Gagea minima f. robusta Piotrovski, 1897. Verhand. Bot. Ver. Prov. Brand., 39: 28.

Gagea minima f. rufula A.Terracc., 1905. Bull. Herb. Boiss., ser. 2, 5: 1065.

Gagea stellaris Salisb., 1806. In Koenig et Sims, Ann. Bot., 2: 557, nom. illeg.

Gagea sternbergii (Hoppe) Sweet, 1826. Hort. Brit. : 418.

Ornithogalum callosum Kit. ex Schult., 1814. Oester. Fl., 1: 557.

Ornithogalum gracile ?,

Ornithogalum haynii ?,

Ornithogalum minimum L., 1753. Sp. Pl. : 306.

Ornithogalum minus Gilib., 1792. Exerc. Phyt., 2: 468.

Ornithogalum sternbergii Hoppe, 1806. Bot. Zeit., 5: 339.

Ornithoxanthum minimum (L.) Link, 1829. Handbuch, 1: 162.

Stellaster minimus (L.) Kuntze, 1891. Revis. Gen. Pl., 2: 716.

Распространение

3. Европейский (N)

2. Средиземноморский (N)

1. Югозападноазиатский (N)

Иллюстрации

Рис. . Color Image Карл А.М. Линдман 1901-1905 DVARGVARLOK, Gagea minima Ker.